Дати забуті

Не взивайте імені,

Доки сумнів маєте хоч малий,

Що існує Він.

Правдою живе той, хто певен сам.



Скільки іншим простору, а задвірки – нам.

Панівні займенники поділили світ:

Мій,

Твій,

Його.

Тут немає радості до кінця віків.

І вмирає усмішка на вустах.



Не зупиниш, друже мій, жодну мить,

У руках не втримаєш – відлетить.

Панівним займенникам час ми віддали:

Наші,

Ваші,

Їхні.



Хоч тонка, невидима, а не рветься нить,

На шаленій швидкості летимо кудись.

Знак «Себе рятуй»

Відмінили тут.



Чи посмієш ти на оцій землі

Проказати Богові: ні?

მთარგმნელი:ოქსანა ლოზოვა

ნატო ინგოროყვა – © 2013. ყველა უფლება დაცულია.