Легше з написаним,
Ніж із промовленим словом.
Можна, як хочеш,
Позначити, доки закреслиш,
Мов акробата, кудись перекинути можна.
Зовсім слухняними стали слова
Й нас навчили:
Смерть, що раптова – чужою рукою –
З волі чужої –
Легша для всіх.
Відстань
Від мітки до слова «dеlеte»
Дуже мала .
Стільки тримається в пам’яті слово,
Скільки з тобою разом було,
Бо тимчасовість –
Те, що ти маєш насправді.
Слову відомо:
Хтось у дорозі,
Смерть пролітає тінню над ним.
Ми ж:
Наче знаки,
Вірші зоставили
З думкою:
Хто ще біжить
Нині за нами, крім часу?
Чи самогубство схоже на сповідь?
Роздуми часом – чорні до болю…
Міст небезпечний.
Обрив.
მთარგმნელი:ოქსანა ლოზოვა
ნატო ინგოროყვა – © 2013. ყველა უფლება დაცულია.